Подано наукове уявлення про суб'єктивну картину світу людини. Розглянуто поняття "життєвий світ", "життєвий сенс", "життєвий шлях", "життєва криза", "життєвий задум" особистості. Акцентовано увагу на необхідності психокорекційної роботи з метою запобігання дисгармонійному світосприйняттю людини. Окреслено методи вивчення понять, значень, які створюють об'єктивну картину світу.

Розкрито феномен дитячого повійства, його зовнішні (соціально-економічні) та внутрішні чинники. Розглянуто питання сексуального насильства над дітьми як одну з причин статевої деморалізації та проституції. Висвітлено психологічні особливості розвитку дівчаток, які займались наданням сексуальних послуг. Описано механізм проведення психологічних реабілітаційних програм, викладено деякі підходи допомоги дітям, що зазнали сексуальних знущань, з метою профілактики їх подальшого залучення до секс-бізнесу.

Раскрыты феномен детской проституции, его внешние (социально-экономические) и внутренние факторы. Рассмотрен вопрос сексуального насилия над детьми как одна из причин половой деморализации и проституции. Освещены психологические особенности развития девочек, занимавшихся оказанием сексуальных услуг. Описан механизм проведения психологических реабилитационных программ, изложены некоторые подходы помощи детям, подвергшихся сексуальным издевательствам, для профилактики их дальнейшего привлечения к секс-бизнесу.

Висвітлено проблему впливу соціокультурного контексту на становлення сучасної парадигми психотерапевтичної допомоги. З'ясовано ключові поняття, що висвітлюють основні тенденції розвитку сучасної психотерапії та соціокультурний контекст її становлення на вітчизняних теренах. Розглянуто значення вітчизняної філософсько-психологічної традиції для теоретичних і практичних орієнтацій фахівців у галузі психологічної допомоги. Розкрито роль християнських традицій і цінностей, екзистенційних та етичних чинників у розвитку теорії і практики психотерапевтичної допомоги. Визначено соціокультурні чинники, що зумовлюють вітчизняну специфіку психологічної допомоги особливим категоріям клієнтів.

Розглянуто поняття: "високий смисл життя", "система цінностей", "моральне становлення особистості", "християнські цінності", "духовні орієнтири". Обговорено проблему і соціально-психологічні умови становлення та реалізації високих смислів у підлітковому і юнацькому віці. Проаналізовано результати анкетування, яке засвідчило зорієнтованість старшокласників на пошук і здійснення життєвих смислів, які мають бути підпорядковані високому, духовному смислу, але не завжди знаходять своє втілення із-за певних соціальних і психологічних причин. Запропоновано рекомендації щодо покращання умов пошуку і здійснення високих життєвих смислів юною особистістю. Відзначено, що універсаліями смислу виступають цінності, зокрема духовні, які визначають духовний розвиток особистості, становлення людини як суб'єкта. Зауважено, що у вітчизняній культурі традиційними духовними цінностями є цінності Православ'я. Підкреслено, що у процесі засвоєння духовно-моральних цінностей особистість одержує належні світоглядні орієнтири, починає відкривати сутнісні глибинні смисли зовнішнього і внутрішнього світу, відчувати та визнавати "мета-потреби" такі, як любов, прощення, краса, справедливість, творчість, пошук покликання тощо.

Розглянуто особливості застосування сучасних психотерапевтичних методів у вітчизняному соціокультурному просторі. Висвітлено важливі тенденції, що характерні для становлення сучасної парадигми психотерапії, осмислено філософсько-педагогічні засади та історико-культурну зумовленість існуючих психотерапевтичних методів, проаналізовано соціокультурні чинники розвитку вітчизняної теорії та практики психотерапевтичної допомоги. Розкрито теоретичні та технологічні аспекти застосування у сучасному соціокультурному середовищі різних напрямів психотерапії. Визначено теоретико-методологічні принципи у їх застосуванні, зокрема щодо опрацювання актуальної для вітчизняних клієнтів проблематики. Надано відповідні методичні рекомендації, що сприятимуть забезпеченню психологів-практиків новими науковими знаннями та технологіями психологічного консультування та психотерапії.

Наведено цілісну характеристику проблеми дослідження відповідальності у психологічній науці. Розкрито особливості розвитку й умови формування якості відповідальності у підлітковому віці, зокрема, у важковиховуваних учнів. Описано типи просоціальної відповідальності. З'ясовано, що якість відповідальності у підлітковому віці характеризується нецілісністю, дисгармонійністю розвитку, а також зорієнтованістю як на просоціальні, так і асоціальні цінності та норми (описано аналогічні типи асоціальної відповідальності). Досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування у важковиховуваних підлітків інтегрованої просоціальної відповідальності. Розглянуто метод педагогічної вимоги та включення учня у спільну діяльність з учителем і однокласниками. Зазначено, що після формувального впливу зафіксовано значущі позитивні зміни у групі важковиховуваних підлітків: зростання загальної кількості типів відповідальності просоціального спрямування, покращання показників ставлення до відповідальності та її розуміння. Наведено рекомендації щодо профілактики та подолання безвідповідальності як фактора важковиховуваності учнів.

Даний порадник покликаний допомогти українцям, які є читачами текстових публікацій у сучасних друкованих та електронних медіа. Дехто з користувачів сучасних ЗМІ може постати перед загрозою втратити критичність, стати керованою, безініціативною людиною, залежною від думки авторитету, легко «заковтувати наживку» стосовно, скажімо, швидких позитивних змін у суспільстві, країні, власному житті. Ці поради розраховані на кожного, хто має намір самостійно опиратися можливим маніпуляціям у текстах будь-яких інформаційних джерел. Мета книги - допомогти українцю виявити і зміцнити власну силу, особистісну міць, розум і обережність у споживанні будь-якою текстового продукту.